Шляхи і умови інфікування COVID-19

Публікуємо статтю Катерини Амосової. Далі йде авторський текст:

Колосальна концентрація зусиль науковців всього світу на дослідженнях нової інфекційної хвороби починає приносити плоди. Як наслідок, з початку 2020 року багато рекомендацій для суспільства та лікарів зазнають змін, іноді по декілька разів. Якщо навіть лікарі іноді скаржаться, що не встигають вивчати оновлення наказів МОЗ, що вже казати про суспільство, яке отримує настанови від різних речників? Тому хочу підбити поточні підсумки про те, що нам сьогодні відомо, а що – невідомо про значущість різних шляхів зараження, і як цим користуватися, щоб уберегтися.

1. Наскільки високий ризик інфікування SARS-CoV-2 з поверхні предметів, яких ми торкаємося в реальному житті?

Після багатьох місяців тривоги від інформації про те, що вірус зберігається на різних поверхнях протягом декількох годин і діб, можемо розслабитися. На сьогодні випадки пасивного інфікування людей через такі поверхні («фоміти») відсутні. Тому що РНК вірусу, яку виявляє ПЛР, і «живий» вірус – «дві великі різниці». Спроби культивування SARS-CoV-2 з предметів, навіть з палат пацієнтів, були неуспішними.
Отже, тим, хто проводив багато годин, протираючи продукти і ручки дверей своїх домівок антисептиками, можна розслабитися.

2. Який ризик інфікування статевим і фекально-оральним шляхами, через донорську кров і материнське молоко, від котів і собак?

«В реальному житті» – нульовий

3. Тоді як же ми інфікуємося, і на чому треба концентруватися?

На потраплянні вірусів в дихальні шляхи. Але з цим досить неоднозначно. З початку пандемії вважалось, що зараження відбувається переважно через краплі, які інфікована особа виділяє при чханні та кашлі. Звідти і рекомендації про дистанцію 1-2 метри, оскільки важкі краплі під силою тяжіння одразу падають на землю, і носіння медичних масок або масок з тканини для затримки крапель. А також про користування респіраторами тільки під час виконання т.зв. аерозоль-генеруючих процедур, накшталт інтубації трахеї.
Проте останнім часом лунає все більше голосів експертів про можливо більш значущу роль розповсюдження вірусів повітряним шляхом, без крапель, в аерозолі, який виділяється при звичайному диханні. Про виявлення вірусної РНК на відстані більше 8 метрів від пацієнтів в палатах і інфікування відвідувачів ресторану за столиками на відстані значно більше 2 метрів за рахунок переміщення повітря в приміщеннях я вже писала.
До цього можна додати кейс з одночасним інфікуванням більшості пацієнтів в домі для літніх, разом з половиною персонала, який працював в масках.
Ще є кейс про зараження 40 процентiв із 67 пасажирів після поіздки протягом 1.5 годин в одному автобусі з рециркуляцією повітря, в т.ч. тих, хто сидів на значній відстані від «нульового пацієнта».
Водночас, практична відсутність в реальному житті випадків розповсюдження інфекції SARS-CoV-2 по сусідніх палатах в межах одного відділення лікарні свідчить проти значущості повітряної передачі.
Нещодавно додаткову плутанину внесла американська агенція CDC, яка спочатку розмістила на своєму сайті визнання важливості повітряного шляху, а через 3 дні цей текст прибрала, залишивши старе формулювання «вірус розповсюджується переважно через краплі».
Провідний американський інфекціоніст доктор Anthony Fauci підсумував це дипломатично: «Імовірно, роль розповсюдження SARS-CoV-2 через аерозоль є більшою, ніж ми вважали».
Мабуть, найбільше напруження в цьому диспуті викликає питання належних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) для медиків поза виконанням аерозоль-генеруючих процедур: якщо повітряний шлях є значущим, то респіраторами мають бути забезпечені всі. І все більше західних медиків починають це вимагати від адміністрації своїх лікарень.

4. Як можна убезпечитись від можливого зараження вірусом в аерозолі в повсякденному житті?

Це питання не має простої відповіді, бо час знаходження вірусу в повітрі залежить від багатьох факторів, про які ми ще недостатньо знаємо, і вплив яких важко врахувати одночасно. Окрім факторів відстані, часу і носіння масок, хочу акцентувати увагу на вентиляції з забором повітря ззовні і, в меншій мірі, на йоговологість, і прокоментувати ризики окремих життєвих ситуацій.
РЕСТОРАНИ і БАРИ можуть стати найнебезпечнішими для розповсюдження вірусу восени і взимку. Бо там неможливо весь час всім бути в масках. В двох групах людей, співставних за віком, статтю і іншими факторами ризику, серед тих, хто інфікувався і мав позитивний ПЛР, відвідування ресторану зустрічалось в 3 рази частіше, а бару – в 4 рази.
Тому, як на мене, їх краще уникати.
ЯК ЩОДО КОРИСТУВАННЯ ЛІФТОМ? Сучасні ліфти мають прекрасну вентиляцію і фільтри, додаткова вентиляція відбувається при відкритті дверей. Якщо в такий ліфт зайдуть не більше 4-х осіб, які стануть по кутах, будуть в масках і мовчати, поїздка буде відносно безпечною. Більше ризиків – йти один за одним догори по сходах.
Старі маленькі ліфти, звісно, несуть ризики.
Як зменшити загрози В ТАКСІ? Тільки частково за рахунок вентиляції з забором повітря ззовні або через відкриті вікна, носіння масок всіма і мінімізації часу. До речі, при поїздці з малою швидкістю, як це відбувається в заторах, вентиляція значно погіршується, тому варто обирати кращий час.
НАСКІЛЬКИ (НЕ)БЕЗПЕЧНОЮ Є ПОДОРОЖ ЛІТАКОМ? Сучасні літаки прекрасно вентилюються і мають якісні фільтри. Тому основний ризик – від сусідів, які сидять навколо, особливо коли знімаються маски, щоб поїсти і попити. Американська CDC не підтвердила жодного випадку інфікування в літаках на території США. Але якщо не носити маски і не залишати вільними місця посередині, ризик є суттєвим.
Наостанок: РОЗМОВЛЯЙТЕ ТИХІШЕ! Ефект від рівня звуку при мовленні співставний з таким при збільшенні вентиляції. Порівняно з шепотом, крик підвищує рівень звуку на 35 децибел, що супроводжується збільшенням виділення аерозолю з вірусами в 50 разів!.
Тому уникаємо співів і скупчення уболівальників. Я би додала – і фітнесу в спортзалах в період погіршення епідситуації.
Не менш важливими є фактори вразливості здорової особи, яка контактує з інфікованою. Бачимо багато прикладів, де один з подружжя, який дбає про іншого, з яким живуть в одній маленькій квартирі без окремих санвузлів, не інфікується. Але це – окрема, поки що – ще менш зрозуміла історія.
Навіть за обмеженої можливості не захворіти в епідситуації, яка складається, особисто я є прихильником максимального використання запобіжників, щоб це відтермінувати. Бо виграш часу збільшує шанси отримання більш ефективного лікування.